ера

ера
кайнозойская эратема (эра), кайнозой - Cainozoic, Сеnоzoic, Kainozoic era - *Känozoikum, känolithisches Ärathem, Erdneuzeit - найновіша ера в геологічній історії Землі. Настала близько 70 млн. років тому, триває й досі. Кайнозойську еру поділяють на три періоди: палеогеновий, неогеновий і антропогеновий (четвертинний). У середині палеогену відбулися значні трансгресії моря, пізніше — інтенсивне гороутворення. У кайнозої сформувались у сучасних обрисах материки й океани. Орографічні зміни зумовили зміни клімату і ландшафтів. На початку антропогену внаслідок похолодання значного розвитку набуло материкове зледеніння. Серед рослин були поширені покритонасінні, з’явились злакові. Наприкінці мезозою вимерли гігантські рептилії, динозаври, іхтіозаври та ін. У палеогенових морях переважали молюски, костисті риби й акули, з’явились кити, на суходолі — ссавці, поступово розвинулись хоботні, ведмедеві, людиноподібні мавпи, гризуни, комахи та ін. На початку антропогену з’явилась первісна людина. З кайнозойськими відкладами в Україні пов’язані род. нафти і газу (Передкарпатська нафтогазоносна область), бурого вугілля (Дніпровський буровугільний басейн), марганцевих руд (Нікопольський марганцевий басейн), кам’яних та калійних солей (Передкарпатський соленосний басейн). Породи кайнозою використовують як мінер. сировину.
Корисні копалини. До кайнозойських відкладів приурочено бл. 25% всіх відомих запасів нафти і газу, зокрема Передкарпатської нафтогазоносної області, бл. 15% запасів вугілля (г.ч. бурого). Осадові товщі кайнозою містять великі поклади оолітових залізних руд (Керченський залізорудний бас.), марганцевих руд (Чіатурське родов., Нікопольський марганцеворудний бас.), кам'яних і калійних солей в Україні (Прикарпатський калієносний бас.), Італії (Сицилія), Франції (Ельзас), Румунії, Ірані, Ізраїлі, Йорданії та інш. країнах. З кайнозойськими товщами пов'язані великі запаси бокситів, фосфоритів, діатомітів, різноманітних нерудних буд. матеріалів.

Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. . 2001.

Поможем написать курсовую
Синонимы:

Смотреть что такое "ера" в других словарях:

  • ера — беспутный, тунеядный человек, плут и мошенник, развратный шатун (Даль) См. драчун …   Словарь синонимов

  • ера — ЁРА ерник муж. беспутный, тунеядный человек, плут и мошенник, развратный шатун. | Ерник или ёрка жен., собир. мелкий, малорослый, уродливый лес, особ. по тундрам и по безлесыо; замореный, кустовой лес; есть и особые виды ёрника, нерастущего в… …   Толковый словарь Даля

  • Ера — Йера (ᛃ) двенадцатая руна германского алфавита. Название руны происходит от слова «год» и означает годовой урожай. Кодировка Unicode RUNIC LETTER JERAN J …   Википедия

  • Ера — Ерофей, Эраст Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 …   Словарь личных имен

  • ера — I ер(а) I. м. задира, забияка, бродяга . Скорее всего, связано чередованием с oriti (cм. разорить); см. Соболевский, ЖМНП, 1886, сент., стр. 145. Ошибочно сближение с лтш. er̃rīgs сердитый, угрюмый , erruotiês, сердиться , лат. errō, āre… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Ера — ёра м. разг. то же, что ёрник 2. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ера — и, ж. 1) Початок літочислення, пов язаний з якою небудь історичною подією; відповідна система літочислення. 2) книжн. Період, докорінно відмінний від попереднього. 3) геол. Найбільша одиниця хронологічного поділу історії Землі. •• На/ша е/ра… …   Український тлумачний словник

  • ера — [е/ра] рие, д. і м. р і …   Орфоепічний словник української мови

  • ера — същ. епоха, столетие, век същ. период, цикъл …   Български синонимен речник

  • Ера — іменник жіночого роду, істота ім я …   Орфографічний словник української мови

Книги

Другие книги по запросу «ера» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»