ера

кайнозойская эратема (эра), кайнозой - Cainozoic, Сеnоzoic, Kainozoic era - *Känozoikum, känolithisches Ärathem, Erdneuzeit - найновіша ера в геологічній історії Землі. Настала близько 70 млн. років тому, триває й досі. Кайнозойську еру поділяють на три періоди: палеогеновий, неогеновий і антропогеновий (четвертинний). У середині палеогену відбулися значні трансгресії моря, пізніше — інтенсивне гороутворення. У кайнозої сформувались у сучасних обрисах материки й океани. Орографічні зміни зумовили зміни клімату і ландшафтів. На початку антропогену внаслідок похолодання значного розвитку набуло материкове зледеніння. Серед рослин були поширені покритонасінні, з’явились злакові. Наприкінці мезозою вимерли гігантські рептилії, динозаври, іхтіозаври та ін. У палеогенових морях переважали молюски, костисті риби й акули, з’явились кити, на суходолі — ссавці, поступово розвинулись хоботні, ведмедеві, людиноподібні мавпи, гризуни, комахи та ін. На початку антропогену з’явилась первісна людина. З кайнозойськими відкладами в Україні пов’язані род. нафти і газу (Передкарпатська нафтогазоносна область), бурого вугілля (Дніпровський буровугільний басейн), марганцевих руд (Нікопольський марганцевий басейн), кам’яних та калійних солей (Передкарпатський соленосний басейн). Породи кайнозою використовують як мінер. сировину.

Корисні копалини. До кайнозойських відкладів приурочено бл. 25% всіх відомих запасів нафти і газу, зокрема Передкарпатської нафтогазоносної області, бл. 15% запасів вугілля (г.ч. бурого). Осадові товщі кайнозою містять великі поклади оолітових залізних руд (Керченський залізорудний бас.), марганцевих руд (Чіатурське родов., Нікопольський марганцеворудний бас.), кам'яних і калійних солей в Україні (Прикарпатський калієносний бас.), Італії (Сицилія), Франції (Ельзас), Румунії, Ірані, Ізраїлі, Йорданії та інш. країнах. З кайнозойськими товщами пов'язані великі запаси бокситів, фосфоритів, діатомітів, різноманітних нерудних буд. матеріалів.